Там воля, там воля, там воля!

 

Ховався зажурений привід

За спину лютневої ночі,

Неначе той кабельний провід,

Що правду сказати не хоче…

Неначе кривавий диктатор,

Що світ обливає брехнею,

І світ, як дзеркальний театр

-Я знаю, я з нею, я з нею…

Не вірю я більше нікому,

Не хочу я чути події,

Зміню все, поставши кому,

Й миттєво погаснуть надії.

Не спиться, не сниться дорога,

Блукає полями дрімота,

Хоч стежка від мого порога

Так явно прямує до плота.

А де ж та зажурена доля?

І де та щаслива година?

Коли посміхнеться всім воля,

Ніде не заплаче дитина?…

Не знаєш, не бачив, ніколи?

І я, як і ти, не побачу,

Шкода, що ходили до школи,

Шкода, та собі не пробачу…

Я знаю - жаліти не треба,

Сумним не всміхається доля,

Літають поети до неба,

Там воля, там воля, там воля!

Картина дня

наверх