***

… і падає на землю білий сніг,

І метушаться  зранку перехожі,

І не шкодують люди своїх ніг,

Які на долю нашу так похожі…

По всіх ямах, по гравію, піску,

По грунтових стежинах, як дорозі,

Щоденно тягнуть люди у візку

Свої пожитки долі на морозі.

Не від солодких радостей життя,

Не від бажання добре заробити,

Націлене їх світосприйняття

На те, аби хоч якось таки жити…

Хай хтось жирує в розкошах добра,

Їх діти вже давно по за кордонах,

Шекспір сказав, що все життя – це гра,

Чому всі скрипки сховані в бідонах?... 

Картина дня

наверх