Статусы ... Любимый Мир :)

::::::::::::::::::::::::::::::::::::::: — ... быть может, во всём виновата осень; я ощущаю её сильнее, чем ты. Осенью рвутся пакты и всё становится недействительным. И человек хочет... Да, чего же он хочет? — Любви. Эрих Мария Ремарк. «Тени в раю ::::::::::::::::::::::::::::::::::::: Все чувства

Расскажите, дорогая, как живется Вам самой? Может как в долине Рая, может с тяжкою сумой? Может скучно без романов, и не пишутся стихи? Может в сырости туманов Вы печальны и лихи… Нет тоски в глазах безбрежных, и улыбки легкий хмель, Поцелуях твоих нежных не шалит мифичный Лель… Приходи туманным

  У світі, де співають кожний день, де пишуть твори про легенди краю, як всі слова написаних пісень, я радість коломийську позбираю, наповню щастям, успіхом, добром, як писанку оздоблю візерунком, підпишу все це пензлем чи пером і буде це прекрасним подарунком!

    Вітаю Вас, чарівні галичанки, Що душі ваші творчістю горять, Що пензлі люблять всі коломиянки, А думи у фантазіях парять, Що графіка у ліній досконала, А колорит живопису мягкий, Щоби завжди душа упізнавала У чому щастя і формат який. Хай світиться папір у акварелі, Як центри композицій для

  Це Лондон, Коломия, Амстердам? А може Відень загубив в тумани? Не має значення, я все тобі віддам, Моя кохана Муза за романи… Туманами купались ліхтарі, Блукали десь будинки серед ночі, Немов свічки в церквах на вівтарі, З надією світились твої очі… Як акварель на мокрому листі, Пливуть у даль