Часи завжди бувають не найкращі,
Та як би не складалося життя,
Не можемо ми бути всі пропащі,
Коли в душі жевріють почуття.
Роки летять з птахами десь далеко,
Наш час у світі Господом дано,
І ті часи, коли нас ніс лелека,
Направду нам здаються - так давно…
Неначе вчора бігали садами,
До школи йшли, навчались , як і всі,
Тулилися до рук своєї мами,
Купали ноги зранку у росі…
Дорослішали, вірили, любили,
Народжували діточок своїх,
І завжди свою віру не губили,
Бо віру загубити – справжній гріх…
І знов той день, коли тебе вітають,
І ще на рік ми старшими стаєм,
І думи все мудріші прилітають,
І серце ми колегам віддаєм…
І стільки всього хочеться сказати,
Що так важливо знати у житті,
Бо долю ми не можимо списати,
Коли чаклують з нею всі святі…
То вже хай буде все, як має бути,
Хай вертиться над нами небосхил,
Щоб ми змогли усе своє здобути,
А Бог дарує завше більше сил!