Важно чтобы  каждый мог понять – Пищи не достаточно на блюде… Время жить и очень важно знать Вещи, без которых мы не люди: Слово, как начало всех начал, Песня – в небесах свободных птица,Ветер, чтоб судьбу мою качал, Вера, чтоб в тебе не ошибиться, Радость для веселья бытия, Поле, чтобы смело

… і падав сніг лапатий тихо, вяло, І білизній тій краю не було, І куталось усе у одіяло, І завмирало спати, замело… Мереживом здавалися рослини, , Мережкою лісок удалині, У шубах білих нітились ялини, Де голуби ховались у млині… Ще не морозить, не румянить щоки, Ще дітвора щаслива топче сніг, І де

  Карпатський ліс – поезія чи проза? Крутих стежин мереживо в траві, А може нам роззутися, ну хто за? Мабуть заскоро, що ж тут – се ля ві!   І ось ми тут, і вже пора настала, і вже рюкзак всі плечі осідлав, даремно когось мама не пускала, що іспити на відданість не склав...   А вже рожеві мрії

  Не лайся, тихо,не сумуй, життя назад не повернути, і як його ти не малюй – буде таким, як має бути... Сприймай усе таким , як є, розкинувши широко руки, Якщо в житті щось є твоє - то це душа - твій храм науки. Ніщо з собою не візмеш, залишеться лиш тільки спогад - у космосі не має меж для душ, що

  Куди пропало моє чудо? Не знають цього навіть люди, мабуть у справах чи ділах, та моє серце каже - Ах,     Як жаль, що ти не поруч мене, бо я так прагну знов до тебе, але тебе чомусь нема, напевне доленька сама     Розпорядилася всім часом, я не відчую себе асом, якщо не знайду - не проси, дитя