Цвіте Коломия, як квітка барвиста,Моя Коломия, як осінню листя,Моя Коломия – любов і розрада,Почує, покаже, дасть дружню пораду.Це місто над Прутом – моя Батьківщина,Зелена,  яскрава,  як в свято дівчина,Тут пам'ять народу згадає минуле –Ніхто не забутий, ні про що не забули!Де ратуша наша стоїть

  І що тепер, і як належить жити? І чи є світло там, куди йдемо? І землю свою треба боронити, Бо ми її нікому не дамо!... В руках лиш ціп, бо то є наша зброя, В душі запал, а не високий чин, Повинна смерть прославити героя, Бо це є революції почин?… І ряд на ряд, і свій іде на свого, І куля забирає

Дочекались, дотерпілись, до чортів допились, куди очі ви поділи, на кого дивились? Чим купили вашу совість і чи вона була, Коли душу продавали нелюдям? Забула, загубила серед степу нація дитину, годуй тепер цю потвору, годуй цю скотину… Хай плюндрує Україну, хай гнобить народи, хай вбиває наші діти

Дочекались, дотерпілись, до чортів допились, куди очі ви поділи, на кого дивились? Чим купили вашу совість і чи вона була, Коли душу продавали нелюдям? Забула, загубила серед степу нація дитину, годуй тепер цю потвору, годуй цю скотину… Хай плюндрує Україну, хай гнобить народи, хай вбиває наші діти

  І що тепер, і як належить жити? І чи є світло там, де ми йдемо? І землю свою треба боронити, Бо ми її нікому не дамо!... В руках лиш ціп і то є наша зброя, В душі запал, а не високий чин, Повинна смерть прославити героя, Бо це є революції почин?… І ряд на ряд, і свій іде на свого, І куля підриває