Цвіте Коломия
Цвіте Коломия, як квітка барвиста,Моя Коломия, як осінню листя,Моя Коломия – любов і розрада,Почує, покаже, дасть дружню пораду.Це місто над Прутом – моя Батьківщина,Зелена, яскрава, як в свято дівчина,Тут пам'ять народу згадає минуле –Ніхто не забутий, ні про що не забули!Де ратуша наша стоїть серед містаВ підвалах не чути ні співу, ні свисту,Там думи Франко перетворить на вірші,Поети пізніше напишуть не гірші,Стефаник згадає життя у новелах,Бо тяжко жилося як в місті, так в селах…Тут Пстрак замалює єврейську бідноту,Порядний скрипаль підбере собі ноти,Зіграє про Довбуша пісню тужливу,Тут стільки талантів і стільки можливих…Давно відгриміли військові події,Усім притаманні на краще надії –Де ранок край неба ледь-ледь рожевіє,Де віра, де щастя і мрії, і мрії…А місто стоїть ледь закурене димом,Історію пише з пергаментом сивим,У парках та скверах дерева-вельможіСтоять на сторожі, кругом перехожі…Тут місто, як казка, і в казці цій люди,Так було і є, і завжди таке буде…
Понравилась статья? Подпишитесь на канал, чтобы быть в курсе самых интересных материалов
Подписаться