Яскраве сонце знов дарує радість, Цвітуть сади, дурманить аромат І закрадається у душі наші заздрість, Що це створив не ти квітучий сад. Він кожний рік весною оживає, Пробуджується співом рідний ліс, А вся земля, як килим зацвітає, І душу нам зворушує до сліз, Де зацвітає голубий барвінок, Де п’є

  Серед світу весняного цвіту Ми зустрілись, як чиста вода, І чекала, як всі свого літа, Наша доля така молода. Тут весна дарувала всім щастя, Тут пелюстки торкались руки, Пригубивши кохання причастя, Почуття ожили на роки.   Тільки ти  і тільки я у мріях літаю, Тільки ти і тільки я про кохання

… і падає на землю білий сніг, І метушаться  зранку перехожі, І не шкодують люди своїх ніг, Які на долю нашу так похожі… По всіх ямах, по гравію, піску, По грунтових стежинах, як дорозі, Щоденно тягнуть люди у візку Свої пожитки долі на морозі. Не від солодких радостей життя, Не від бажання добре

Тендітні, гарні, любі милі, Чарівні, мудрі, кращі всіх, Такі грайливі, наче хвилі, На ваших личках тільки сміх! В руках у Вас кипить робота, Ви зробите все до ладу, Зникає вмить з Вами турбота, Я Вас до рани прикладу! Розмова з вами пестить душу, Ви ніби море кораблю, Відверто я сказати мушу, Що я

Часи завжди бувають не найкращі,  Та як би не складалося життя, Не можемо ми бути всі пропащі, Коли в душі жевріють почуття. Роки летять з птахами десь далеко, Наш час у світі Господом дано, І ті часи, коли нас ніс лелека, Направду нам здаються - так давно… Неначе вчора бігали садами, До школи