Ми думали, що все це просто так, ми вибрали, чи будем вибирати - тепер вогонь, і беркутівський знак, як символ, що пора вже помирати... І помираєм, спалахи свічок, на барикадах ще не всі упали, доки не тисне "Беркут " на гачок, доки на гратах душу не розп҆яли...

Приятно, когда Вас целуют, приятно, если есть любовь, приятно, если цель любую вы покорили в миг, без слов... Когда светло, когда снег тает, когда на сердце доброта, когда подруга понимает, что с милым рядом - красота. И позабыв о всех запретах, мы отдаемся вновь и вновь, ведь понимаем - нет

  Усе, що є, не можна не любити, Усе моє не тільки лиш моє, Усе твоє не можна пережити, Бо кожному нам долю Бог дає. Пісні й слова, мелодії цілунків, Тендітний дотик спраглих наших губ, Мережаний орнамент візерунків, що на зимових вікнах брали шлюб, Незайманість та чистота стосунків, Відвертість,

Звертаюся з чарівними словами До ангела небесної краси, Не тільки я захоплююся Вами - Таких багато, тільки запроси… Твоїх бажань нестримана наснага Чарують мою душу молоду, Та жаром віддає кохання спрага, Мов вогник, що палає на льоду… І вже лютневе свято Валентина Вітає поцілунком ніжних губ, В

Не важно как мы чувствуем планету, Неважно, как мы любим эту жизнь, по сути очень важно, чтоб все это мы продолжали, поднимаясь ввысь! Чтоб наши чувства крылья получали, чтоб поцелуи все желали быть, чтоб рядом с милым мы все не скучали и все умели искренно любить!..